ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ 1. Говоріть з дітьми про Батьківщину.
Дехто з батьків вважає, що говорити з дітьми про Батьківщину зайве, або ще
зарано. Однак цінність сімейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються
вони у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово
батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у
свідомість та серце малюків. Способи вирішення виховних завдань у родині дуже
різноманітні, це: батьківський авторитет, домашній побут, духовний і моральний
клімат родини, праця, навчання, звичаї і традиції; суспільна думка, преса,
радіо, телебачення, література, заняття спортом, свята і розваги тощо.
2. Відзначайте загальнонаціональне свято - День Незалежності України.
Доцільно започаткувати сімейну традицію щорічного святкування Дня Незалежності
України: побувати на святкових заходах у дитячому садку, у рідному селищі та за
можливості брати в них участь; переглянути запис військового параду чи
святкового концерту. Це сприятиме формуванню патріотичних почуттів у
підростаючого покоління. 3. Говоріть про патріотичні справи батьків,
розмірковуйте над минулим своєї Батьківщини. Розповіді й бесіди-спогади про
патріотичні справи батьків та минуле країни є водночас і уроками мужності для
дітей, і передачею естафети від покоління до покоління. У такі хвилини діти
почуваються єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх предків.
4. Подорожуйте з дітьми Батьківщиною. Подорожуючи дорогами нашої
Батьківщини, батьки і діти безпосередньо знайомляться з рідним краєм,
культурою, його минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які
пробуджують у дитячих серцях скорботу по полеглих, любов і повагу до людей, що
вибороли для них свободу і незалежність. Такі подорожі будуть відігравати
неоціненну роль у патріотичному вихованні дошкільників. 5. Залучайте дітей
до творів української літератури і мистецтва. Після прочитання патріотичної
літератури, розгляду ілюстрацій, репродукцій, фільмів, прослуховування музики і
пісень, перегляду танців і вистав патріотичної тематики діти ніколи не
залишаться байдужими, а обов'язково переймуться долею героїчних людей.
6. Будьте готові відповісти на запитання, навести приклади й докази, щоб
переконати дітей в істинності або хибності їхніх суджень. Дошкільний вік - це
вік «чомусиків», у яких десятки найнесподіваніших і найрізноманітніших
запитань. І відразу у них свої міркування і висновки: правильні, неточні або
помилкові. Тому батьки мають завжди бути готовими відповісти, навести приклади
й докази, щоб переконати дітей в істинності чи хибності їхніх міркувань.
Важливо, щоб у родині усвідомлювали позитивний і негативний впливи літератури,
мистецтва, засобів інформації на патріотичне виховання дітей. 7. Залучайте
дітей до сімейних традицій, звичаїв, обрядів, свят. Це - важливі засоби
зміцнення родинних зв'язків та національно-патріотичної свідомості різних
поколінь. Родинні традиції є своєрідним засобом захищеності кожного члена
родини, позитивного сприймання світу, створення неповторних дитячих спогадів,
власного самоствердження у суспільстві. 8. Виховуйте шанобливе ставлення
до національних символів і святинь народу. Саме в родинному середовищі дитина
вперше дізнається про народні символи: батьківську хату, вишитий рушник,
сорочку, материнську пісню, вербу і калину, хрещатий барвінок, писанку і
лелеку, хліб на столі... Всі вони - наші давні обереги. Родина плекає любов і
повагу до них. Якщо за сімейним обіднім столом дитині показувати приклад бережного
ставлення до хліба, то, безумовно, дитина в дитячому садку, а потім у школі й у
дорослому житті з повагою ставитиметься як до самого хліба, так і до людей, які
його виростили, і до землі, на якій він ріс, до свого краю, народу. Батьки
також мають формувати у своїх дітей шанобливе ставлення до державних символів:
Гімну, Прапора, Герба України. 9. Будьте взірцем для наслідування,
відповідальними й обережними у своїх діях. Щоб виховати патріотичні почуття у
дітей, потрібно самим ними володіти. Виховання прикладом передбачає створення
взірця для наслідування. Діти копіюють усе підряд: і позитивне, і негативне.
Чесність, правдивість, працьо-витість, щедрість, скромність, совісність,
розсудливість - усе це позитивні взірці для наслідування. Якщо батьки чесно працюють
на виробництві чи в іншій сфері діяльності, є порядними людьми, позбавлені
шкідливих звичок, то вони мають високу репутацію. Тому вони мають моральне
право вимагати від своїх дітей підтримувати свою честь, гідність, репутацію
своєї сім'ї у навчанні, у повсякденній поведінці. Завдання батьків - показувати
позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкращі риси, що
забезпечить неперервність традицій від покоління до покоління.
10. Розширюйте коло спілкування дитини з дорослими й однолітками,
представниками інших національностей. Розширюйте коло спілкування, обмінюйтеся
досвідом із представниками інших сімей і родин, пізнавайте їхню духовну
спадщину та поширюйте свою. Дитина має на практиці реального спілкування
знаходити спільне та відмінне між собою та іншими людьми. Спілкування дітей і
дорослих із представниками інших національностей, національних традицій,
релігійних переконань, політичних поглядів, укладів життя та культури
розвиватиме вміння поводитися природно, тактовно та гідно. 11. Використовуйте
різні форми взаємодії з дітьми. Для національно-патріотичного виховання дітей у
родині використовуйте різні форми взаємодії: власні бесіди-спогади; подорожі
рідною країною; створюйте сімейні літописи; залучайте дітей до трудових справ;
використовуйте твори літератури і мистецтва; беріть участь у масових заходах з
нагоди національних і державних свят; долучайтеся до співпраці з
дошкільним закладом тощо. Якщо у родині виховують дітей різного віку, то
обирайте форми і методи національно-патріотичного виховання, враховуючи вікові,
статеві, психологічні та інші особливості кожної дитини.
Коментарі
Дописати коментар